несупроводжуваний


несупроводжуваний
-а, -е.
Якого не супроводжують.
••

Несупрово́джуваний бага́ж — предмети, що пересилаються їх власником і які перетинають митний кордон держави окремо від власника.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.